В цій рубриці зібрані мої твори – як друковані, так і ні. Писав в основному російською, тому вибачте вже.
10 086
Ветер подхватил и закружил осеннюю листву. Грозное серое небо, казалось, вот-вот разверзнется и насытит жаждущую землю долгожданным дождём. Но это обманчивое небо было скупо на влагу и глухое к мольбам. В разрушенной стране царило полное опустошение. Даже вороны, некогда тучами покрывавшие поля, теперь казались здесь чуть ли не гостями.
5 370
Двоє карликів, які в Хрестовому світі називають себе «куцями» вирушають в мандрівку до загадкового кинутого містечка гномів під назвою Ак-Хот. Шлях до нього вони взнають у старого куця Хвельта, який тримає в таємниці те, чому місто покинули гноми і чи насправді вони полишили там усі свої скарби.
6 586
Було спекотне літо і навіть увечері повітря, здавалося, не ворушилося, а немов завмерло. Подружжя вирішило провести пару годин разом – як і десятки таких самих пар у вечірньому місті. Поки їхній восьмирічний синочок спав безтурботним сном у порожній квартирі, чоловік з дружиною відпочивали від пекучого дня, гуляючи вулицями.
3 193
Король Анаморт Справедливый восседал на троне в окружении священников, личной гвардии и сира Струмена Бесстрашного – его лучшего друга. Одетый в красные и пурпурные одежды, Анаморт имел вид великолепный и богатый, но на лице его можно было разглядеть усталость и желание быстрее закончить аудиенцию.
2 265
Різні чинуші запізно зрозуміли, що пахне навіть не смаженим, а згорілим. Правду кажучи, деякі таки встигли виїхати і вилетіти з країни разом з усіма олігархами, але більшість високопосадовців та майже всі їхні колеги середньої ланки та дрібні казнокради залишилися в Україні.
1 975
Фэнтази-роман “Война в Крестовом мире” только в задумках, но есть несколько зарисовок. Так сказать, черновиков. Предлагаю почитать отрывок из главы “Царь орков”.
5 504
Той момент, коли я потрапив до лікарні з апендицитом, я пам’ятаю дуже добре. Була ніч і чергового лікаря довелося досить довго чекати у приймальні, доки він спуститься з третього поверху зі свого відділення. Це був не дуже молодий чоловік, на скронях якого, з-під лікарського ковпака, біліла сивина. Начисто поголений, лікар носив окуляри і за ним тягнувся справжній шлейф приємного аромату.
2 416
Это был обычный сентябрьский день. Солнышко светило ярко, хоть и не жарило, как это было ещё совсем недавно. На небосклоне не было ни облачка, будто безгранично синее небо растворило их в себе. Машины всё так же сновали по проспектам, а пешеходы – по тротуарам. Городок жил своей обычной жизнью.
1 932
Здесь было сыро. Влага ощущалась кругом. Вдали, в каменном зале с половиной купола было светло – там стояли с факелами и распевали на странном языке не то молитвы, не то напевы. Голосов было много, и их мощь усиливала акустика огромного зала. Стараясь не издавать ни звука, рейтар, Макар, Богдан и Велес приближались к залу, в центре которого что-то происходило.
1 929
Ночное небо накрыло своим одеялом Город. Сквозь его прорехи тускло светили звёзды, внимательно рассматривая незваных гостей. Макар, Велес, Богдан и рейтар стояли в замковом дворе, рассматривая уродливые ветхие полуразрушенные строения. Справа от них возвышалась громадина замка с башнями, слева прижимались друг к другу казармы и конюшни.
